пробурлакувати

Пробурлакува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Прожить бездомнымъ бобылемъ. Вік пробурлакувати. Ном. № 10686.

Значення в інших словниках

1. пробурлакувати — пробурлакува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пробурлакувати — -ую, -уєш, док. 1》 заст.Бурлакувати (у 1 знач.) якийсь час. 2》 Бурлакувати (у 2 знач.) якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пробурлакувати — ПРОБУРЛАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. заст. Бурлакувати (у 1 знач.) якийсь час. 2. Бурлакувати (у 2 знач.) якийсь час. Вік пробурлакувати (Номис).  Словник української мови у 20 томах
4. пробурлакувати — ПРОБУРЛАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. заст. Бурлакувати (у 1 знач.) якийсь час. 2. Бурлакувати (у 2 знач.) якийсь час. Вік пробурлакувати (Номис, 1864, №10686).  Словник української мови в 11 томах