провалювати

Провалювати, -люю, -єш

сов. в. провалити, -лю, -лиш, гл. Проламливать, проломить, пробивать, пробить. А ні каменя не дадуть голову провалити. Ном. № 4689.

2) Наваливать, навалить. Шух. І. 91.

Значення в інших словниках

1. провалювати — прова́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. провалювати — (лід) проломлювати; (справу) завалювати, доводити до краху; (на іспиті) зарізувати; дк. ПРОВАЛИТИ, (на виборах) забал|ь|отувати, о. провезти на вороних.  Словник синонімів Караванського
3. провалювати — -юю, -юєш, недок., провалити, -валю, -валиш, док., перех. і без додатка. 1》 Давлячи, натискаючи на що-небудь, робити дірки, проломи, заглибини і т. ін. || Ударом розбивати, розсікати (голову, ніс). || безос., перен. Про стан напівзабуття в кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. провалювати — Валити, завалювати, завалити, позавалювати, звалювати, звалити, позвалювати, повалювати, повалити, розвалювати, розвалити, порозвалювати  Словник чужослів Павло Штепа
5. провалювати — ПРОВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОВАЛИ́ТИ, валю́, ва́лиш, док., що і без прям. дод. 1. Давлячи, натискаючи на що-небудь, робити дірки, проломи, заглибини і т. ін. Бралися [люди] цілим гуртом міцно за руки, .. топтались на льоду й провалювали (А.  Словник української мови у 20 томах
6. провалювати — ПРОБИВА́ТИ (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), ПРОЛО́МЛЮВАТИ (ПРОЛА́МУВАТИ), ПРОШИБА́ТИ розм.; ПРОСА́ДЖУВАТИ, ПРОВА́ЛЮВАТИ (докладаючи великих зусиль); ПРОТИКА́ТИ, ТАРА́НИТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТАРА́НЮВАТИ, ПРОШИВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
7. провалювати — ПРОВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОВАЛИ́ТИ, валю́, ва́лиш, док., перех. і без додатка. 1. Давлячи, натискаючи на що-небудь, робити дірки, проломи, заглибини і т. ін. Бралися [люди] цілим гуртом міцно за руки,..  Словник української мови в 11 томах