провалювати
прова́лювати
-юю, -юєш, недок., провалити, -валю, -валиш, док., перех. і без додатка.
1》 Давлячи, натискаючи на що-небудь, робити дірки, проломи, заглибини і т. ін.
|| Ударом розбивати, розсікати (голову, ніс).
|| безос., перен. Про стан напівзабуття в кого-небудь.
2》 перен. Не справляючись із роботою, обов'язками, не розуміючи чого-небудь, зривати здійснення чогось.
|| Необережними діями, вчинками або навмисно виявляти, розкривати (законспіровану особу, нелегальну організацію і т. ін.).
|| Незадовільно оцінювати кого-, що-небудь.
|| перев. док. Те саме, що забалотувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови