провалюватися

прова́люватися

-ююся, -юєшся, недок., провалитися, -валюся, -валишся, док.

1》 Руйнуючи власною вагою опору або несподівано втрачаючи її під собою, звалюватися, падати вниз (у яму, пролом, отвір і т. ін.).

|| Проламуватися, завалюватися під вагою кого-, чого-небудь.

|| Різко опускатися вниз (про судно, літак і т. ін., що рухаються).

|| Застрявати, зав'язати в чому-небудь рідкому, розсипчастому, в'язкому; вгрузати.

|| Сідаючи або лягаючи на що-небудь м'яке, глибоко занурюватися.

2》 перен. Впадати в стан напівзабуття.

Хоч крізь землю провалитися — про бажання зникнути, щезнути (від сорому, ніяковості і т. ін.).

3》 перев. док., перен., розм. Зникати, пропадати на довгий, тривалий час.

Провались ти (він, воно і т. ін.); Хоч провалися з ким — чим — уживається як бажання позбутися кого-, чого-небудь, звільнитися від когось, чогось.

4》 Руйнуючись від старості, падати, обвалюватися (про дах, покрівлю і т. ін.).

|| Робитися впалим, увалюватися через хворобу, старість тощо (про очі, щоки і т. ін.).

5》 перен. Зазнавати провалу в чому-небудь.

|| Через обставини лишатися нереальним, нездійсненним (про захід, ідею, план і т. ін.).

|| розм. Не бути обраним шляхом виборів, не бути затвердженим на посаду і т. ін.

|| Бути виявленим, розкритим (про законспіровану особу, підпільну організацію і т. ін.).

|| Одержувати на іспиті незадовільну оцінку.

Значення в інших словниках

1. провалюватися — прова́люватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. провалюватися — Западати, западатися, падати, завалюватися; (- лід) проломлюватися, увалюватися; (у сніг) угрузати; (у крісло) пірнати; (- дах) обвалюватися; дк. ПРОВАЛИТИСЯ, ЖМ. ЗНИКНУТИ, пропасти; (на іспиті) сісти маком.  Словник синонімів Караванського
3. провалюватися — див. падати  Словник синонімів Вусика
4. провалюватися — [провал'уватиес'а] -л'уйус'а, -л'уйеіс':а, -л'уйеіц':а, -л'уйуц':а  Орфоепічний словник української мови
5. провалюватися — ПРОВА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРОВАЛИ́ТИСЯ, валю́ся, ва́лишся, док. 1. Руйнуючи власною вагою опору або несподівано втрачаючи її під собою, звалюватися, падати вниз (у яму, пролом, отвір і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
6. провалюватися — хоч крізь зе́млю прова́люйся (провали́ся). Дуже неприємно, незручно, соромно і т. ін. комусь. Йому так неприємна була вся ця історія. .. Складається таке неприємне враження, що прямо хоч крізь землю провалюйсь (М. Хвильовий); А як щось поламається?...  Фразеологічний словник української мови
7. провалюватися — ОПУСКА́ТИСЯ (переміщуватися нижче, донизу), ЗНИ́ЖУВАТИСЯ, ЗНИЖА́ТИСЯ, СПУСКА́ТИСЯ, ОСУВА́ТИСЯ, ОПАДА́ТИ, ОСІДА́ТИ, ПА́ДАТИ, ПРИПАДА́ТИ, ХЛЯ́НУТИ розм., ХЛЯ́ТИ розм., рідко; ПОНИКА́ТИ (перев. про голову); ПРОВА́ЛЮВАТИСЯ, ПІРНА́ТИ (про судно, літак і т. ін.  Словник синонімів української мови
8. провалюватися — ПРОВА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРОВАЛИ́ТИСЯ, валю́ся, ва́лишся, док. 1. Руйнуючи власною вагою опору або несподівано втрачаючи її під собою, звалюватися, падати вниз (у яму, пролом, отвір і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах