проволочити

Проволочи́ти, -чу́, -чиш

гл. = проволокти.

Значення в інших словниках

1. проволочити — проволочи́ти 1 дієслово доконаного виду протягнути; затримати проволочи́ти 2 дієслово доконаного виду проборонувати  Орфографічний словник української мови
2. проволочити — I див. проволікати. II -очу, -очиш, док., перех. Те саме, що проборонувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проволочити — ПРОВОЛОЧИ́ТИ¹ див. проволіка́ти. ПРОВОЛОЧИ́ТИ², очу́, о́чиш, док., що. Те саме, що проборонува́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. проволочити — ПРОВОЛОЧИ́ТИ¹ див. проволіка́ти. ПРОВОЛОЧИ́ТИ², очу́, о́чиш, док., перех. Те саме, що проборонува́ти.  Словник української мови в 11 томах