проволочити
Проволочи́ти, -чу́, -чиш
гл. = проволокти.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проволочити — проволочи́ти 1 дієслово доконаного виду протягнути; затримати проволочи́ти 2 дієслово доконаного виду проборонувати Орфографічний словник української мови
- проволочити — I див. проволікати. II -очу, -очиш, док., перех. Те саме, що проборонувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проволочити — ПРОВОЛОЧИ́ТИ¹ див. проволіка́ти. ПРОВОЛОЧИ́ТИ², очу́, о́чиш, док., що. Те саме, що проборонува́ти. Словник української мови у 20 томах
- проволочити — ПРОВОЛОЧИ́ТИ¹ див. проволіка́ти. ПРОВОЛОЧИ́ТИ², очу́, о́чиш, док., перех. Те саме, що проборонува́ти. Словник української мови в 11 томах