1. Орфографічний словник української мови

проволочити

проволочи́ти 1

дієслово доконаного виду

протягнути; затримати

проволочи́ти 2

дієслово доконаного виду

проборонувати

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проволочити — I див. проволікати. II -очу, -очиш, док., перех. Те саме, що проборонувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проволочити — ПРОВОЛОЧИ́ТИ¹ див. проволіка́ти. ПРОВОЛОЧИ́ТИ², очу́, о́чиш, док., що. Те саме, що проборонува́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. проволочити — ПРОВОЛОЧИ́ТИ¹ див. проволіка́ти. ПРОВОЛОЧИ́ТИ², очу́, о́чиш, док., перех. Те саме, що проборонува́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. проволочити — Проволочи́ти, -чу́, -чиш гл. = проволокти. Словник української мови Грінченка