1. Словник української мови у 20 томах

проволочити

ПРОВОЛОЧИ́ТИ¹ див. проволіка́ти.

ПРОВОЛОЧИ́ТИ², очу́, о́чиш, док., що.

Те саме, що проборонува́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проволочити — проволочи́ти 1 дієслово доконаного виду протягнути; затримати проволочи́ти 2 дієслово доконаного виду проборонувати Орфографічний словник української мови
  2. проволочити — I див. проволікати. II -очу, -очиш, док., перех. Те саме, що проборонувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проволочити — ПРОВОЛОЧИ́ТИ¹ див. проволіка́ти. ПРОВОЛОЧИ́ТИ², очу́, о́чиш, док., перех. Те саме, що проборонува́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. проволочити — Проволочи́ти, -чу́, -чиш гл. = проволокти. Словник української мови Грінченка