проворкуватий

Проворкува́тий, -а, -е

= проворний. Черниг. г.

Значення в інших словниках

1. проворкуватий — ПРОВОРКУВА́ТИЙ, а, е, діал. Моторний, швидкий, вправний.  Словник української мови у 20 томах