Словник української мови у 20 томах

проворкуватий

ПРОВОРКУВА́ТИЙ, а, е, діал.

Моторний, швидкий, вправний.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. проворкуватий — Проворкува́тий, -а, -е = проворний. Черниг. г.  Словник української мови Грінченка