провід
Провід, -воду
м.
1) Руководство, предводительство, веденіе. Ком. Пр. № 1091. давати провід. Руководить.
2) Провожаніе, а также люди, провожащіе кого либо. З музиками, з проводом провожали гостей. Левиц. Пов. 183. Похоронная процессія: духовенство съ хоругвями и народъ за гробомъ. О. 1862. IX. 52. Бучно з проводом ховали попівну. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка