провід
ПРОВІ́Д, во́ду, ч., розм., рідко.
Те саме, що прове́дення.
Саме вбирання коло дзеркала було для сестер такою втіхою, таким проводом безробітного святкового часу, що панни безперестанку реготались з своєї вигадки, з своїх театральних суконь (І. Нечуй-Левицький).
ПРО́ВІД, воду, ч.
1. Те саме, що су́провід.
Петрусь під проводом баби Василихи одного гарного осіннього дня вирушив здобувати світ (І. Франко);
Двері вагона відчинилися, і під проводом вартового двоє цивільних внесли велике цебро (Олесь Досвітній);
// рідко. Те саме, що акомпанеме́нт 1.
Я берусь положити їх [вірші] на голос із проводом двох балабайок (В. Самійленко);
// За релігійним звичаєм – похоронна процесія за труною зі священиком, корогвами і т. ін.
Багатий .. закликав попа відслужити провід і бабу поховати (з казки);
– Як ти хочеш поховати жінку? – .. сичить отець Миколай .. – Звісно, по-божому, з проводом (М. Стельмах).
2. Організаторська діяльність кого-, чого-небудь; авангардна роль когось, чогось.
Згідно з думкою гімназійних учителів, які взяли провід у нашій літературі, він [В. Масляк] є найздібнішим українським поетом у Галичині (І. Франко);
// Те саме, що керівни́цтво 3.
Залишені без проводу улани розімкнулися купками (Я. Качура);
Проводові доручено сформулювати ідеологічну базу, програму, структуру й план дії ОУН (з наук. літ.);
// Контроль за чиїми-небудь діями, вчинками.
Нас не могли добудитися до вечері, а вже говорити вечірні молитви під проводом матері не було сили нас примусити (В. Стефаник);
– Потребує [панночка] ще сама проводу й опіки (Л. Мартович).
3. Металевий провідник, дріт, признач. для передавання електричного струму.
Проводи для ліній електропередачі бувають однодротові і багатодротові (з наук. літ.);
// Шнур, кабель телефонного або телеграфного зв'язку.
По городах зв'язківці, перегукуючись, поквапливо тягнуть кудись у бік Сиваша проводи (О. Гончар);
Бойчак помітив на стіні телефонний провід і пішов за ним у бічну нішу, де сидів телефоніст (В. Кучер).
Виклика́ти / ви́кликати на про́від (до дро́ту) див. виклика́ти;
(1) Прями́й про́від – безпосередній телеграфний або телефонний зв'язок.
– Чому відступаю? – Так. – Я вже по прямому проводу відповів командуючому (О. Довженко);
Цілу ніч дроти на шляху Мукачеве – Ужгород не спочивали ні хвилини, а регентський комісар кілька разів говорив по прямому проводу з Будапештом (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)