провідний

Провідний, -а, -е

1) Путеводный, руководящій.

2) — тиждень. Ѳомина неділя.

Значення в інших словниках

1. провідний — про́відний прикметник дротяний провідни́й 1 прикметник який указує дорогу; основний; який пропускає мінеральні речовини провідни́й 2 прикметник перший після Великодня  Орфографічний словник української мови
2. провідний — (знак) вказівний; (- зорю) путівний; (- тему) головний, основний; (фахівець) чільний, досвідчений, жм. підкутий, ведучий; (- ролю) керівний, ключовий.  Словник синонімів Караванського
3. провідний — I -а, -е. 1》 Який указує дорогу, визначає напрямок руху кого-, чого-небудь. Посідати провідне місце. 2》 перен. Найважливіший, головний, основний. || Вирішальний, визначальний. || Авторитетний, досвідчений (про фахівця в якій-небудь галузі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. провідний — ПРОВІДНИ́Й¹, а́, е́. 1. Який указує дорогу, визначає напрямок руху кого-, чого-небудь. Мовчки пробиралася ловецька дружина непрохідними нетрями, дебрями й ломами без стежки, без ніяких провідних знаків (І.  Словник української мови у 20 томах
5. провідний — аріа́днина (провідна́) ни́тка, книжн. Те, що дає правильний напрямок, допомагає знайти правильний вихід з якоїсь ситуації. Система — це аріаднина нитка ботаніки, без якої ботанічна наука перетворюється на хаос (Наука і культура..  Фразеологічний словник української мови
6. провідний — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
7. провідний — Провідни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. провідний — ПРОВІДНИ́Й¹, а́, е́. 1. Який указує дорогу, визначає напрямок руху кого-, чого-небудь. Мовчки пробиралася ловецька дружина непрохідними нетрями, дебрями й ломами без стежки, без ніяких провідних знаків (Фр.  Словник української мови в 11 томах