провідний

аріа́днина (провідна́) ни́тка, книжн. Те, що дає правильний напрямок, допомагає знайти правильний вихід з якоїсь ситуації. Система — це аріаднина нитка ботаніки, без якої ботанічна наука перетворюється на хаос (Наука і культура..); Я вже трохи стратила провідну нитку серед лабіринту різних “консолідацій” і не знаю, що мені про них думати (Леся Українка); Що ж тут найголовніше, де провідна нитка виховання людяності? Головне, на мій погляд,— в культурі людських бажань (В. Сухомлинський).

посіда́ти / посі́сти чі́льне (поче́сне, провідне́ і т. ін.) мі́сце в чому. Бути досить важливим, передовим серед чогось і т. ін.; мати велике значення. В житті і духовному розвитку сучасної людини відіграють величезну роль різні ідеологічні фактори. Серед них чільне місце посідають мистецтво і література (З журналу); Україна прагне посісти чільне місце у загальноєвропейському процесі, підтримувати з усіма, перш за все, сусідніми, державами відносини взаємоповаги, дружби і ділового співробітництва (З газети); З початку свого існування Києво-братська школа посіла провідне місце на Україні і набула значення вищого учбового закладу (З журналу).

провідна́ зоря́ (зі́рка). Хтось або щось, що визначає напрям у житті, скеровує чиюсь діяльність. Багато дала ти (музо) мені підмоги на сьому широкому світі — В моїм непривітнім житті ти була провідною зорею (Панас Мирний); Все своє творче життя Марія Костянтинівна (Заньковецька) була зразком і провідною зорею для молодого покоління акторів (Минуле укр. театру); У роки дитинства я розкривав перед дітьми яскраві образи людей, імена яких стали для багатьох поколінь провідною зіркою (В. Сухомлинський).

Значення в інших словниках

1. провідний — про́відний прикметник дротяний провідни́й 1 прикметник який указує дорогу; основний; який пропускає мінеральні речовини провідни́й 2 прикметник перший після Великодня  Орфографічний словник української мови
2. провідний — (знак) вказівний; (- зорю) путівний; (- тему) головний, основний; (фахівець) чільний, досвідчений, жм. підкутий, ведучий; (- ролю) керівний, ключовий.  Словник синонімів Караванського
3. провідний — I -а, -е. 1》 Який указує дорогу, визначає напрямок руху кого-, чого-небудь. Посідати провідне місце. 2》 перен. Найважливіший, головний, основний. || Вирішальний, визначальний. || Авторитетний, досвідчений (про фахівця в якій-небудь галузі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. провідний — ПРОВІДНИ́Й¹, а́, е́. 1. Який указує дорогу, визначає напрямок руху кого-, чого-небудь. Мовчки пробиралася ловецька дружина непрохідними нетрями, дебрями й ломами без стежки, без ніяких провідних знаків (І.  Словник української мови у 20 томах
5. провідний — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
6. провідний — Провідни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. провідний — ПРОВІДНИ́Й¹, а́, е́. 1. Який указує дорогу, визначає напрямок руху кого-, чого-небудь. Мовчки пробиралася ловецька дружина непрохідними нетрями, дебрями й ломами без стежки, без ніяких провідних знаків (Фр.  Словник української мови в 11 томах
8. провідний — Провідний, -а, -е 1) Путеводный, руководящій. 2) — тиждень. Ѳомина неділя.  Словник української мови Грінченка