проговорити

Проговори́ти, -ся

см. проговорювати, -ся.

Значення в інших словниках

1. проговорити — проговори́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проговорити — див. проговорювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проговорити — ПРОГОВОРИ́ТИ див. прогово́рювати.  Словник української мови у 20 томах
4. проговорити — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
5. проговорити — ПРОГОВОРИ́ТИ див. прогово́рювати.  Словник української мови в 11 томах