Словник української мови Грінченка

проголити

Проголити

см. проголювати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. проголити — проголи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. проголити — див. проголювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проголити — ПРОГОЛИ́ТИ див. прого́лювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. проголити — ПРОГОЛИ́ТИ див. прого́лювати.  Словник української мови в 11 томах