Словник української мови Грінченка

прожог

Прожог, -гу

м. Стремленіе, стремительность. Страховище, наставивши роги, неслось з усього свого страшного прожогу. Мир. ХРВ. 129.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. прожог — -у, ч., діал. Стремління, поривання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прожог — ПРОЖО́Г, у, ч., діал. Навальність, швидкість, рвучкість. Страховище, наставивши роги, неслось з усього свого страшного прожогу (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах