прожог

прожо́г

-у, ч., діал.

Стремління, поривання.

Значення в інших словниках

1. прожог — ПРОЖО́Г, у, ч., діал. Навальність, швидкість, рвучкість. Страховище, наставивши роги, неслось з усього свого страшного прожогу (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
2. прожог — Прожог, -гу м. Стремленіе, стремительность. Страховище, наставивши роги, неслось з усього свого страшного прожогу. Мир. ХРВ. 129.  Словник української мови Грінченка