прожога

прожо́га

присл., рідко.

Те саме, що прожогом.

Значення в інших словниках

1. прожога — ПРОЖО́ГА, присл., рідко. Те саме, що прожо́гом. Мати як зачула його голос, так прожога і кинулася до його в хату (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
2. прожога — ПРОЖО́ГА, присл., рідко. Те саме, що прожо́гом. Мати як зачула його голос, так прожога і кинулася до його в хату (Мирний, І, 1954, 158).  Словник української мови в 11 томах