прожога

ПРОЖО́ГА, присл., рідко. Те саме, що прожо́гом.

Мати як зачула його голос, так прожога і кинулася до його в хату (Мирний, І, 1954, 158).

Значення в інших словниках

1. прожога — присл., рідко. Те саме, що прожогом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. прожога — ПРОЖО́ГА, присл., рідко. Те саме, що прожо́гом. Мати як зачула його голос, так прожога і кинулася до його в хату (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах