проз

Проз

пред.

1) Мимо. Йтимеш проз його. Лохв. у. Іде.... проз двір. Грин. II. 166.

2) Сквозь, черезъ. Процідила проз сито. Васильк. у. Проз лійку наливала карасину і то розлила. Васильк. у.

Значення в інших словниках

1. проз — проз прийменник повз незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. проз — прийм., із знах. в., діал. 1》 Повз (у 2-5 знач.). 2》 Через.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проз — ПРОЗ, прийм., із знах. в., розм. 1. Повз (у 2–5 знач.). Катерина аж зраділа, побачивши, що хтось швидко промайнув проз вікно і заходить у двір (О. Копиленко); Проз Демкове дворище була стежка через балку (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. проз — ПОВЗ прийм. і присл., МИ́МО, СТОРОНО́Ю тільки присл., ПРОЗ розм., ПОПРО́З розм., ПО́УЗ (ПОЗ) діал. Тихо в серці, і жаль мені світу, і дня мені жаль, Ніби марно пройшов я, співаючи, горами й долом, Повз веселі гаї, мимо темних, як тучі, проваль (М.  Словник синонімів української мови
5. проз — Проз кого, що, прийм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. проз — ПРОЗ, прийм., із знах. в., діал. 1. Повз (у 2-5 знач.). Катерина аж зраділа, побачивши, що хтось швидко промайнув проз вікно і заходить у двір (Коп., Лейтенанти, 1947, 189); Проз Демкове дворище була стежка через балку (Гр.  Словник української мови в 11 томах