1. Словник української мови Грінченка

проз

Проз

пред.

1) Мимо. Йтимеш проз його. Лохв. у. Іде.... проз двір. Грин. II. 166.

2) Сквозь, черезъ. Процідила проз сито. Васильк. у. Проз лійку наливала карасину і то розлила. Васильк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проз — проз прийменник повз незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. проз — прийм., із знах. в., діал. 1》 Повз (у 2-5 знач.). 2》 Через. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проз — ПРОЗ, прийм., із знах. в., розм. 1. Повз (у 2–5 знач.). Катерина аж зраділа, побачивши, що хтось швидко промайнув проз вікно і заходить у двір (О. Копиленко); Проз Демкове дворище була стежка через балку (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. проз — ПОВЗ прийм. і присл., МИ́МО, СТОРОНО́Ю тільки присл., ПРОЗ розм., ПОПРО́З розм., ПО́УЗ (ПОЗ) діал. Тихо в серці, і жаль мені світу, і дня мені жаль, Ніби марно пройшов я, співаючи, горами й долом, Повз веселі гаї, мимо темних, як тучі, проваль (М. Словник синонімів української мови
  5. проз — Проз кого, що, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. проз — ПРОЗ, прийм., із знах. в., діал. 1. Повз (у 2-5 знач.). Катерина аж зраділа, побачивши, що хтось швидко промайнув проз вікно і заходить у двір (Коп., Лейтенанти, 1947, 189); Проз Демкове дворище була стежка через балку (Гр. Словник української мови в 11 томах