1. Словник української мови в 11 томах

проз

ПРОЗ, прийм., із знах. в., діал.

1. Повз (у 2-5 знач.).

Катерина аж зраділа, побачивши, що хтось швидко промайнув проз вікно і заходить у двір (Коп., Лейтенанти, 1947, 189);

Проз Демкове дворище була стежка через балку (Гр., І, 1963, 410);

Свекрушин докір полетів проз її [Мелашки] вуха й не зачепив душі (Н.-Лев., II, 1956, 323);

Він ладен був сидіти в полі хоч проз увесь день, аби не навертатися до двору (Панч, В дорозі, 1959, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проз — проз прийменник повз незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. проз — прийм., із знах. в., діал. 1》 Повз (у 2-5 знач.). 2》 Через. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проз — ПРОЗ, прийм., із знах. в., розм. 1. Повз (у 2–5 знач.). Катерина аж зраділа, побачивши, що хтось швидко промайнув проз вікно і заходить у двір (О. Копиленко); Проз Демкове дворище була стежка через балку (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. проз — ПОВЗ прийм. і присл., МИ́МО, СТОРОНО́Ю тільки присл., ПРОЗ розм., ПОПРО́З розм., ПО́УЗ (ПОЗ) діал. Тихо в серці, і жаль мені світу, і дня мені жаль, Ніби марно пройшов я, співаючи, горами й долом, Повз веселі гаї, мимо темних, як тучі, проваль (М. Словник синонімів української мови
  5. проз — Проз кого, що, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. проз — Проз пред. 1) Мимо. Йтимеш проз його. Лохв. у. Іде.... проз двір. Грин. II. 166. 2) Сквозь, черезъ. Процідила проз сито. Васильк. у. Проз лійку наливала карасину і то розлила. Васильк. у. Словник української мови Грінченка