1. Словник української мови у 20 томах

проз

ПРОЗ, прийм., із знах. в., розм.

1. Повз (у 2–5 знач.).

Катерина аж зраділа, побачивши, що хтось швидко промайнув проз вікно і заходить у двір (О. Копиленко);

Проз Демкове дворище була стежка через балку (Б. Грінченко);

Свекрушин докір полетів проз її [Мелащині] вуха й не зачепив душі (І. Нечуй-Левицький);

Він ладен був сидіти в полі хоч проз увесь день, аби не навертатися до двору (П. Панч).

2. Через.

Верби стоять – не стенуться. Проз їх віти де-не-де визирають далекі зорі (С. Васильченко);

Топить нас глибоке горе – Ним до краю душі повні, І проз край воно вже ллється... Тіло ниє, мозок в'яне... (М. Старицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проз — проз прийменник повз незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. проз — прийм., із знах. в., діал. 1》 Повз (у 2-5 знач.). 2》 Через. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проз — ПОВЗ прийм. і присл., МИ́МО, СТОРОНО́Ю тільки присл., ПРОЗ розм., ПОПРО́З розм., ПО́УЗ (ПОЗ) діал. Тихо в серці, і жаль мені світу, і дня мені жаль, Ніби марно пройшов я, співаючи, горами й долом, Повз веселі гаї, мимо темних, як тучі, проваль (М. Словник синонімів української мови
  4. проз — Проз кого, що, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. проз — ПРОЗ, прийм., із знах. в., діал. 1. Повз (у 2-5 знач.). Катерина аж зраділа, побачивши, що хтось швидко промайнув проз вікно і заходить у двір (Коп., Лейтенанти, 1947, 189); Проз Демкове дворище була стежка через балку (Гр. Словник української мови в 11 томах
  6. проз — Проз пред. 1) Мимо. Йтимеш проз його. Лохв. у. Іде.... проз двір. Грин. II. 166. 2) Сквозь, черезъ. Процідила проз сито. Васильк. у. Проз лійку наливала карасину і то розлила. Васильк. у. Словник української мови Грінченка