прозріння — Словник української мови Грінченка

прозріння — прозрі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
прозріння — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. прозріти. 2》 зах. Зір. Великий тлумачний словник сучасної мови
прозріння — ПРОЗРІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. прозрі́ти. Прозрівай! Прозирай, Гогене! Ти – на грані. Ти – сам. Твори! О прозріння благословенне. На межі нової пори (Є. Плужник); Уралов почував, що втіхи не знайде, примирення з нещастям не буде і що .. Словник української мови у 20 томах
прозріння — ПРОЗРІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. прозрі́ти. Як жаль, що я пройшов немовби півсліпим Ті роки, майбуттям вагітні величавим! Але в прозріння день я зрозумів той дим, Що крив сучасників завоєм кучерявим (Рильський, Поеми, 1957, 269)... Словник української мови в 11 томах