прозріння
ПРОЗРІ́ННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. прозрі́ти.
Прозрівай! Прозирай, Гогене! Ти – на грані. Ти – сам. Твори! О прозріння благословенне. На межі нової пори (Є. Плужник);
Уралов почував, що втіхи не знайде, примирення з нещастям не буде і що .. здобуте в горі прозріння не переставатиме терзати його (О. Гончар);
Зійшлись [поети] над морем в вечір цей І довго й жадібно вдивлялись У буревісну далечінь, Неначе в блискавках прозрінь Їм дальні роки розкривались (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)