прозріння

ПРОЗРІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. прозрі́ти.

Як жаль, що я пройшов немовби півсліпим Ті роки, майбуттям вагітні величавим! Але в прозріння день я зрозумів той дим, Що крив сучасників завоєм кучерявим (Рильський, Поеми, 1957, 269);

Найбільшого розмаху сатира В. Самійленка набирає в період російської революції 1905-1907 років. Загальне піднесення революційного руху, революційне прозріння народу надихають поета на гострі сатиричні твори (Вітч., 2, 1964, 166);

Уралов почував, що втіхи не знайде, примирення з нещастям не буде і що.. здобуте в горі прозріння не переставатиме терзати його (Гончар, Тронка, 1963, 306);

Зійшлись [поети] над морем в вечір цей І довго й жадібно вдивлялись У буревісну далечінь, Неначе в блискавках прозрінь Їм дальні роки розкривались (Бажан, Роки, 1957, 289).

Значення в інших словниках

1. прозріння — прозрі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. прозріння — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. прозріти. 2》 зах. Зір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прозріння — ПРОЗРІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. прозрі́ти. Прозрівай! Прозирай, Гогене! Ти – на грані. Ти – сам. Твори! О прозріння благословенне. На межі нової пори (Є. Плужник); Уралов почував, що втіхи не знайде, примирення з нещастям не буде і що ..  Словник української мови у 20 томах
4. прозріння — Прозріння, -ня с. Зрѣніе. Вх. Лем. 457.  Словник української мови Грінченка