проклін

Проклін, -льону

м. Проклятіе. Проклін усім, хто пале, коле, ріже. К. ЦН. 302. Батькова та матчина молитва із моря виймає, а проклін у калюжі топить. Ном. № 9373.

Значення в інших словниках

1. проклін — проклі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. проклін — Прокляття; (що тяжіє над ким) П. тягар; прв. мн. ПРОКЛЬОНИ, лайка.  Словник синонімів Караванського
3. проклін — рідше прокльон, -льону, ч. 1》 Лайливий вислів, який виражає різкий осуд кого-, чого-небудь, велике обурення кимсь, чимсь, ненависть до когось, чогось і т. ін. Посилати прокльони. 2》 Те саме, що прокляття 1). 3》 перев. чого. Те, що обтяжує, мучить, робить нещасним когось, завдає лиха, горя тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. проклін — ПРОКЛІ́Н, рідше ПРОКЛЬО́Н, льо́ну, ч. 1. Лайливий вислів, який виражає різкий осуд кого-, чого-небудь, велике обурення кимсь, чимсь, ненависть до когось, чогось і т. ін. [Елеазар:] Мовчання. Який прокльон страшніший над мовчання?...  Словник української мови у 20 томах
5. проклін — ЛА́ЙКА (образливе, принизливе слово), СВА́РКА, ПРОКЛІ́Н (ПРОКЛЬО́Н рідше), ПРОКЛЯ́ТТЯ (з лиховісним побажанням); МАТЮ́К розм. (звич. з образливим ужитком слова "мати"). Саламур — зовсім не лайка, нічого в цьому образливого не бачу (О.  Словник синонімів української мови
6. проклін — Проклі́н, -кльо́ну; -кльо́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. проклін — ПРОКЛІ́Н, рідше ПРОКЛЬО́Н, льо́ну, ч. 1. Лайливий вислів, який виражає різкий осуд кого-, чого-небудь, велике обурення кимсь, чимсь, ненависть до когось, чогось і т. ін. [Елеазар:] Мовчання. Який прокльон страшніший над мовчання? (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах