проколотися

Проколюватися, -лююся, -єшся

сов. в. проколо́тися, -люся, -лешся, гл.

1) Прокалываться, проколоться.

2) О зубахъ: прорѣзываться, прорѣзаться. Дитині... проколюються зуби. Ез. V. 183.

Значення в інших словниках

1. проколотися — проколо́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проколотися — див. проколюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проколотися — ПРОКОЛО́ТИСЯ див. проко́люватися.  Словник української мови у 20 томах
4. проколотися — ПРОКОЛО́ТИСЯ див. проко́люватися.  Словник української мови в 11 томах