проколупати

Проколупа́ти, -па́ю, -єш

гл. Проковырять.

Значення в інших словниках

1. проколупати — проколупа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проколупати — див. проколупувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проколупати — ПРОКОЛУПА́ТИ див. проколу́пувати.  Словник української мови у 20 томах
4. проколупати — КОЛУПА́ТИ (руйнуючи поверхню, робити заглибини, ямки в чомусь), ВИКОЛУ́ПУВАТИ, ПРОКОЛУ́ПУВАТИ, КОПИРСА́ТИ, ШПО́РТАТИ розм., ДЛУ́БАТИ розм., ДОЛУБА́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́) (перев.  Словник синонімів української мови
5. проколупати — ПРОКОЛУПА́ТИ див. проколу́пувати.  Словник української мови в 11 томах