прокормити

Прокорми́ти, -млю, -миш

гл. Прокормить.

Значення в інших словниках

1. прокормити — прокорми́ти дієслово доконаного виду прогодувати; витратити на годування — арх. розм.  Орфографічний словник української мови
2. прокормити — ПРОКОРМИ́ТИ див. проко́рмлювати.  Словник української мови у 20 томах
3. прокормити — ПРОКОРМИ́ТИ див. проко́рмлювати.  Словник української мови в 11 томах