прокукурікати

Прокукурікати, -каю, -єш

гл. Прокукарекать, прокричать (о пѣтухѣ).

Значення в інших словниках

1. прокукурікати — прокукурі́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прокукурікати — -аю, -аєш, док., перех. і неперех. 1》 Док. до кукурікати 1). || перен., розм. Сповістити когось про що-небудь (звичайно першим). 2》 Кукурікати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прокукурікати — ПРОКУКУРІ́КАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод. 1. Док. до кукурі́кати 1. Тітка давно вже спить, – давно вже півні прокукурікали, а ми вдвох, ходячи по хаті, говоримо, сперечаємося (М.  Словник української мови у 20 томах
4. прокукурікати — ПРОКУКУРІ́КАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех. 1. Док. до кукурі́кати 1. Тітка давно вже спить, — давно вже півні прокукурікали, а ми вдвох, ходячи по хаті, говоримо, сперечаємося (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах