нар. Краснорѣчиво. Проречисто казала далі й далі. Г. Барв. 429.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
проречисто —
проре́чисто прислівник незмінювана словникова одиниця рідко
Орфографічний словник української мови
проречисто —
заст. Присл. до проречистий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
проречисто —
ПРОРЕ́ЧИСТО, заст. Присл. до проре́чистий. Кожної весни проречисто і марно Ростить [природа] новий акант на мармурі колон (М. Зеров).
Словник української мови у 20 томах
проречисто —
ПРОРЕ́ЧИСТО, заст. Присл. до проре́чистий. Кожної весни проречисто і марно Ростить [природа] новий акант на мармурі колон (Зеров, Вибр., 1966, 467).
Словник української мови в 11 томах