пророчиця —
проро́чиця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
пророчиця —
-і. Жін. до пророк.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пророчиця —
ПРОРО́ЧИЦЯ, і, ж. Жін. до проро́к. [Деїфоб:] Се чисте горе: брат – пророк, сестра – пророчиця, нема де проступити у власнім домі за віщунством рідних (Леся Українка); У світлі місяця постать млина, покошлана й похила...
Словник української мови у 20 томах
пророчиця —
ПРОРО́ЧИЦЯ, і, ж. Жін. до проро́к. [Деїфоб:] Се чисте горе: брат — пророк, сестра — пророчиця, нема де проступити у власнім домі за віщунством рідних (Л. Укр., II, 1951, 279); *У порівн. Встала в полум’ї Росія, встала, як пророчиця! (Тич., Зростай.., 1960, 73).
Словник української мови в 11 томах