просвистіти

Просвистіти, -щу, -стиш

гл.

1) Просвистѣть.

2) Растратить. Просвистіла всі наші гроші на свої убори. Левиц. І. 529.

Значення в інших словниках

1. просвистіти — просвисті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. просвистіти — див. просвистувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. просвистіти — ПРОСВИСТІ́ТИ див. просви́стувати.  Словник української мови у 20 томах
4. просвистіти — ПРОСВИСТІ́ТИ див. просви́стувати.  Словник української мови в 11 томах