просвистіти —
просвисті́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
просвистіти —
див. просвистувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
просвистіти —
ПРОСВИСТІ́ТИ див. просви́стувати.
Словник української мови у 20 томах
просвистіти —
Просвистіти, -щу, -стиш гл. 1) Просвистѣть. 2) Растратить. Просвистіла всі наші гроші на свої убори. Левиц. І. 529.
Словник української мови Грінченка