просип

Просип, -пу

м.

1) Пробужденіе.

2) без просипу п'є, нема йому просипу. Пьянъ, никогда не приходитъ въ чувство. День и ніч без просипу п'є. Рудч. Ск. II. 21. П'є і п'є, нема йому просипу. Ном. № 11703.

Значення в інших словниках

1. просип — про́сип іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. просип — див. ПРОКИД.  Словник синонімів Караванського
3. просип — -у, ч., розм. Пробудження. Без просипу — а) не прокидаючись; б) не протвережуючись. Нема просипу кому розм. — хто-небудь постійно п'яний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. просип — ПРО́СИП, у, ч., розм. ◇ (1) Без про́сипу, перев. зі сл. пи́ти. – постійно, безперервно, не протвережуючись. – Кирило Іванович.. тікав чимдужче у свою хату, запираючи її на крючок, і пив там без просипу днів три – п'ять, тиждень (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
5. просип — без про́сипу, перев. зі сл. пи́ти. Постійно, безперервно, не протвережуючись. — Кирило Іванович.. тікав чимдужче у свою хату, запираючи її на крючок, і пив там без просипу днів три — п’ять, тиждень (Панас Мирний); Він виявився п’яницею, та таким, що п’є без просипу (О. Гончар).  Фразеологічний словник української мови
6. просип — ПРО́СИП, у, ч., розм.: ◊ Без про́сипу: а) не прокидаючись. Ноги опухали, руки німіли, хотілося спати — безконечно, без просипу (Ю. Янов., II, 1958, 210); б) не протвережуючись. [Олімпіада:] До самої смерті без просипу пив [батько] (Кроп.  Словник української мови в 11 томах