Словник української мови Грінченка

проскакати

Проскакати, -чу, -чеш

гл.

1) Пропрыгать.

2) Проскакать. Проскакав конем швидко. Харьк.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. проскакати — проскака́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. проскакати — див. проскакувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проскакати — ПРОСКАКА́ТИ див. проска́кувати¹.  Словник української мови у 20 томах
  4. проскакати — ПРОСКАКА́ТИ див. проска́кувати¹.  Словник української мови в 11 томах