проскакувати

Проскакувати, -кую, -єш

сов. в. проско́чити, -чу, -чиш, гл. Проскакивать, проскочить. На селі стихло; хиба де стукне віконце або проскочить під ворітьми хисткий парубок. МВ. І. 106. Як скочив — і проскочив тоті дві гори. Драг. 284.

Значення в інших словниках

1. проскакувати — проска́кувати 1 дієслово недоконаного виду пробігати; проїжджати проска́кувати 2 дієслово недоконаного виду скакати повз; проходити; пробиратися  Орфографічний словник української мови
2. проскакувати — див. проникати  Словник синонімів Вусика
3. проскакувати — I -ую, -уєш, недок., проскакати, проскачу, проскачеш і проскакаю, проскакаєш; наказ. сп. проскачи і проскакай; док. 1》 неперех.Пробігати або проїжджати навскач куди-небудь. 2》 тільки док., перех. Подолати навскач певну відстань. 3》 тільки док., неперех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. проскакувати — ПРОСКА́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРОСКАКА́ТИ, проскачу́, проска́чеш і проскака́ю, проскака́єш; наказ. сп. проскачи́ і проскака́й; док. 1. без прям. дод. Пробігати або проїжджати навскач куди-небудь.  Словник української мови у 20 томах
5. проскакувати — ПРОСКА́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРОСКАКА́ТИ, проскачу́, проска́чеш і проскака́ю, проскака́єш; наказ. сп. проскачи́ і проскака́й; док. 1. неперех. Пробігати або проїжджати навскач куди-небудь.  Словник української мови в 11 томах