проскакувати
ПРОСКА́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРОСКАКА́ТИ, проскачу́, проска́чеш і проскака́ю, проскака́єш; наказ. сп. проскачи́ і проскака́й; док.
1. без прям. дод. Пробігати або проїжджати навскач куди-небудь.
Інколи над берегом Прута проскакував вершник і зникав за крутим поворотом річки (М. Коцюбинський);
Дикі коні-тарпани ще водились в тутешніх степах, табунами проскакували мимо Каховки на водопій... (О. Гончар);
Інколи на дорозі з'являлися вершники .. Вони з гуркотом проскакували дерев'яний міст, прямуючи до укріплених веж (О. Бердник);
П'ятеро засідланих коней проскакало без вершників (О. Довженко).
2. тільки док., що. Подолати навскач певну відстань.
Сорок кілометрів проскакав того дня Василь Боженко на чолі свого ескадрону (С. Скляренко).
3. тільки док. Скакати якийсь час.
Проскакати цілу ніч.
ПРОСКА́КУВАТИ², ую, уєш, недок., ПРОСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док.
1. кого, що і без прям. дод. Швидко проїжджати, проходити, пробігати і т. ін. повз кого-, що-небудь або по чому-небудь, по якійсь місцевості, не зупиняючись.
В цьому пеклі життя, у цьому хаосі фарб, ліній, пахощів, звуків .. проскакував часом, занявши [зайнявши] всю вулицю, новий фаетон під білим парасолем (М. Коцюбинський);
Туди й сюди із шипучим рипом проскакують авто, добродушно гуркочуть напівпорожні трамваї (В. Винниченко);
Іван.. звертає на хисткий місток, перекинутий через річку, проскакує його й з острахом схиляється над потерпілим (П. Колесник);
От проскочила вже перша дараба (Г. Хоткевич);
Автобус проскочив через річку Жоеквара (М. Трублаїні);
Враз вулицею, тримаючись плоту, проскочила неясна чоловіча постать (М. Стельмах);
// Скачучи, минати кого-, що-небудь.
Чути тріск хмизу – і перед його [ведмедя] носом проскакує переляканий лось (В. Гжицький);
Знайома їй кавалькада чвалом проскочила повз неї (М. Коцюбинський);
Григор, здалеку приглядаючись до неї [дівчини], проскочив трохи уперед, далі осадив коней (Є. Гуцало).
2. Проходити, пробиватися крізь щось, між чим-небудь (про іскри, світло і т. ін.).
На стінах миготіли барвисті веселкові вогні, інколи в чорних віконцях проскакували фіолетові блискавиці (О. Бердник);
Під час зближення деталей між ними весь час проскакує електрична іскра і метал оплавляється (з навч. літ.);
// перен. Іноді, час від часу з'являтися на якусь митьін.).
В висках стукало молотками, мозок вертів шалений вир обірваних слів, проскакував глупий мотив глупої польської пісеньки (Г. Хоткевич);
На початку 1360-х років Києвом уже володів князь литовський Ольгерд. Не стало мабуть князів і на Переяславщині, хіба цю часом проскакують про них якість глухі звістки (П. Дорошко);
– В її очах іноді проскакують такі бісики, що просто страшно стає за життя навколишніх хлопців (Ю. Яновський);
Тонка смуга теплого ясного променя проскочила в голові – і раптом зникла, зоставивши [замінивши] темну поржнечу (М. Івченко);
В найглибших потайниках душі старого за останні дні нема, нема та й проскочить іскорка надії (М. Стельмах).
3. без прям. дод., розм. Спритно, швидко пробиратися через яку-небудь перешкоду, між чимсь.
Пузанов упевнено проскакував поміж стовбурами, не зачіплюючись, пірнав крізь кущі, і жоден сук, жодна гілляка не хруснули під його чобітьми (О. Гончар);
Яків поспішав проскочити з Явдохою між мисом Погобі і мисом Лазарєва, де протока найвужча (О. Донченко);
// Проїжджати проходити, пропливати куди-небудь, уникаючи небезпеки, минаючи перепони.
Вони вміли проскакувати через облави, то пірнаючи під землю, то ховаючись у німецькому складі, вони були господарями Києва (Ю. Яновський);
Василь, проскочивши крізь москальський кордон, кинувся прямо у горниці, до панича (Панас Мирний);
Допомоги все немає. Стало ясно – не доїхали посланці до штабу, не проскочили крізь вороже оточення (О. Донченко);
// Прикладаючи певні зусилля, вступати кудись на навчання чи роботу, ставати членом якої-небудь організації, товариства і т. ін.
Я і два наші хлопці вже проскочили: склали іспита .. і сидимо тихенько (Б. Антоненко-Давидович).
◇ [І] ми́ша не пролі́зе (не проско́чить, не пробіжи́ть і т. ін.) див. ми́ша;
(1) Соба́ці не проско́чити – такі перепони, що ніко́му не пройти, не пробратися куди-небудь.
Цілі села оточували москалями, собаці не можна проскочить, а Хома Прядка переодягнеться собі за пана, розляжеться в кареті й гайда.. Пропустять (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)