проскандувати
ПРОСКАНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що.
Док. до скандува́ти.
– На чому спинивсь, о поете? – величаво проскандував він (О. Полторацький);
Ібагім .. проскандував: – Маєш звичай, о сурію, засуджувати вено, заперечувати флейту! (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)