проскандувати

ПРОСКАНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до скандува́ти.

— На чому спинивсь, о поете? — величаво проскандував він (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 165).

Значення в інших словниках

1. проскандувати — проскандува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проскандувати — -ую, -уєш, перех. Док. до скандувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проскандувати — ПРОСКАНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що. Док. до скандува́ти. – На чому спинивсь, о поете? – величаво проскандував він (О. Полторацький); Ібагім .. проскандував: – Маєш звичай, о сурію, засуджувати вено, заперечувати флейту! (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах