проскакувати

проска́кувати 1

дієслово недоконаного виду

пробігати; проїжджати

проска́кувати 2

дієслово недоконаного виду

скакати повз; проходити; пробиратися

Значення в інших словниках

1. проскакувати — див. проникати  Словник синонімів Вусика
2. проскакувати — I -ую, -уєш, недок., проскакати, проскачу, проскачеш і проскакаю, проскакаєш; наказ. сп. проскачи і проскакай; док. 1》 неперех.Пробігати або проїжджати навскач куди-небудь. 2》 тільки док., перех. Подолати навскач певну відстань. 3》 тільки док., неперех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проскакувати — ПРОСКА́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРОСКАКА́ТИ, проскачу́, проска́чеш і проскака́ю, проскака́єш; наказ. сп. проскачи́ і проскака́й; док. 1. без прям. дод. Пробігати або проїжджати навскач куди-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. проскакувати — ПРОСКА́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРОСКАКА́ТИ, проскачу́, проска́чеш і проскака́ю, проскака́єш; наказ. сп. проскачи́ і проскака́й; док. 1. неперех. Пробігати або проїжджати навскач куди-небудь.  Словник української мови в 11 томах
5. проскакувати — Проскакувати, -кую, -єш сов. в. проско́чити, -чу, -чиш, гл. Проскакивать, проскочить. На селі стихло; хиба де стукне віконце або проскочить під ворітьми хисткий парубок. МВ. І. 106. Як скочив — і проскочив тоті дві гори. Драг. 284.  Словник української мови Грінченка