проскавучати

Проскавуча́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Провизжать (о собакѣ).

Значення в інших словниках

1. проскавучати — проскавуча́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. проскавучати — див. сказати  Словник синонімів Вусика
3. проскавучати — -чить, док., розм. 1》 Док. до скавучати. 2》 Скавучати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. проскавучати — ПРОСКАВУЧА́ТИ, чи́ть, док., розм. 1. Док. до скавуча́ти. Проскавучав собака. 2. Скавучати якийсь час.  Словник української мови у 20 томах
5. проскавучати — ПРОСКАВУЧА́ТИ, чи́ть, док., розм. 1. Док. до скавуча́ти. Проскавучав собака. 2. Скавучати якийсь час.  Словник української мови в 11 томах