Словник української мови в 11 томах

проскавучати

ПРОСКАВУЧА́ТИ, чи́ть, док., розм.

1. Док. до скавуча́ти.

Проскавучав собака.

2. Скавучати якийсь час.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. проскавучати — проскавуча́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. проскавучати — див. сказати  Словник синонімів Вусика
  3. проскавучати — -чить, док., розм. 1》 Док. до скавучати. 2》 Скавучати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. проскавучати — ПРОСКАВУЧА́ТИ, чи́ть, док., розм. 1. Док. до скавуча́ти. Проскавучав собака. 2. Скавучати якийсь час.  Словник української мови у 20 томах
  5. проскавучати — Проскавуча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Провизжать (о собакѣ).  Словник української мови Грінченка