Орфографічний словник української мови

проскавучати

проскавуча́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. проскавучати — див. сказати  Словник синонімів Вусика
  2. проскавучати — -чить, док., розм. 1》 Док. до скавучати. 2》 Скавучати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проскавучати — ПРОСКАВУЧА́ТИ, чи́ть, док., розм. 1. Док. до скавуча́ти. Проскавучав собака. 2. Скавучати якийсь час.  Словник української мови у 20 томах
  4. проскавучати — ПРОСКАВУЧА́ТИ, чи́ть, док., розм. 1. Док. до скавуча́ти. Проскавучав собака. 2. Скавучати якийсь час.  Словник української мови в 11 томах
  5. проскавучати — Проскавуча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Провизжать (о собакѣ).  Словник української мови Грінченка