Словник української мови Грінченка

простукати

Простукати, -каю, -єш

гл. Простучать.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. простукати — просту́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. простукати — див. простукувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простукати — ПРОСТУ́КАТИ див. просту́кувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. простукати — ВИСТУ́КУВАТИ (визначати стан внутрішніх органів за звуками, утвореними легким постукуванням молоточка або пальців по тілу), ПРОСТУ́КУВАТИ. — Док.: ви́стукати, просту́кати. (Лікарі) вислуховували,.. вистукували й мацали, кого необхідно було вистукати (Ю.  Словник синонімів української мови