простукотіти Простукотіти, -чу, -чеш гл. Простучать, прогромыхать. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках простукотіти — простукоті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови простукотіти — див. простукотати. Великий тлумачний словник сучасної мови простукотіти — ПРОСТУКОТІ́ТИ див. простукота́ти. Словник української мови у 20 томах