просурмити

Просурмити, -млю, -миш

гл. Протрубить.

Значення в інших словниках

1. просурмити — просурми́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. просурмити — -млю, -миш; мн. просурмлять; док., перех. і неперех. Док. до сурмити I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. просурмити — ПРОСУРМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. просурмля́ть; док., кого, що і без прям. дод. Док. до сурми́ти¹. [Покликач (просурмивши багато раз):] Вирок суду [Голоси:] Та цитьте! Дайте слухать! (Леся Українка); Разом із ор_?...  Словник української мови у 20 томах