просурмити
Просурмити, -млю, -миш
гл. Протрубить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просурмити — просурми́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- просурмити — -млю, -миш; мн. просурмлять; док., перех. і неперех. Док. до сурмити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- просурмити — ПРОСУРМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. просурмля́ть; док., кого, що і без прям. дод. Док. до сурми́ти¹. [Покликач (просурмивши багато раз):] Вирок суду [Голоси:] Та цитьте! Дайте слухать! (Леся Українка); Разом із ор_?... Словник української мови у 20 томах